Робота є, а людей немає: що насправді відбувається на ринку праці в Дніпрі

«Ми втомилися шукати людей» — сьогодні це одна з найчастіших скарг роботодавців. Проте проблема полягає не стільки в фізичній відсутності людей, скільки в критичному розриві між вимогами працедавців і реальними можливостями кандидатів. Ринок праці України змінився, і звичні критерії найму більше не працюють.

Цю трансформацію зсередини спостерігає й Анна Лобецька, регіональна керівниця аутсорсингової компанії Fillin у Дніпрі та Дніпропетровській області. В ефірі програми LIFE на 11 каналі «Голос Дніпра» вона розповіла, чому твердження «немає людей» не зовсім точно описує ситуацію та як компанії шукають вихід із кадрового дефіциту.

Як бізнес вчиться наймати по-новому

Розмови про дефіцит кадрів часто зводяться до простої формули: вакансій багато, а людей на них не вистачає. Але, за спостереженнями Анни, важливо дивитися на цю ситуацію ширше. Йдеться не лише про кількість працівників. Змінюється сам підхід до того, кого бізнес готовий розглядати як кандидата і що він готовий зробити, щоб людина могла виконувати потрібну роботу.

Від «ідеального кандидата» до навчання з нуля

Ще донедавна для багатьох позицій роботодавець очікував отримати вже підготовленого фахівця: з відповідним досвідом, навичками та розумінням специфіки роботи. Сьогодні така модель дедалі частіше не спрацьовує просто тому, що вибір кандидатів став значно вужчим.

Тому компанії, які розуміють довгострокову ситуаціію, переглядають вимоги. Якщо людину можна навчити конкретної роботи, попередній досвід перестає бути обов’язковою умовою. 

За словами Анни Лобецької, роботодавці дедалі частіше готові інвестувати час і гроші у навчання замість того, щоб тижнями чи місяцями чекати на підготовленого фахівця. Це особливо помітно у галузях виробництва та логістики, де на Дніпропетровщині Fillin сьогодні бачить значний попит на персонал.

Переосмислення професій та умов праці в Дніпрі

Але перегляд вимог до досвіду — лише одна частина цих змін. Друга — розширення кола людей, яких роботодавці готові розглядати на конкретні позиції.

Один із найпомітніших прикладів — залучення жінок до робіт, які традиційно вважалися чоловічими. Анна наводить показовий приклад — роботу водійки навантажувача. За її спостереженнями, протягом останнього року ця професія помітно змінилася за складом працівників і жінки в ній зустрічаються дедалі частіше. Схожа ситуація складається і з сортуванням посилок на логістичних складах.

Тут важливо, що змінюється не тільки пул кандидатів, а й саме робоче середовище. Щоб залучити більше людей, компанії визначають дільниці та види робіт, де жінкам буде комфортно працювати, і враховують це під час організації процесів.

Врешті-решт, змінилося фундаментальне запитання, з якого починається рекрутинг: замість «хто нам потрібен?» роботодавці тепер запитують «хто зможе виконувати цю роботу, якщо ми адаптуємо процеси?».

Зв'язатися з нами

Оформіть заявку

Ми знайдемо швидке рішення саме для вашого бізнесу! Залиште заявку та вивільніть ресурси для розвитку компанії!

Залишити заявку

Розвінчання міфів про підбір персоналу

Навколо підбору та залучення персоналу виникає чимало міфів: від побоювань щодо неофіційного працевлаштування до думки, що аутсорсингові компанії не несуть жодної відповідальності.

Анна Лобецька розповіла про те, що найчастіше доводиться спростовувати у роботі з кандидатами та компаніями-партнерами Fillin.

Міф 1. За працевлаштування через аутсорсингову компанію потрібно платити

Це одне з перших питань, яке виникає у людини, коли вона бачить вакансію від кадрового партнера: чи не доведеться заплатити за пошук роботи або оформлення?

У Fillin така практика відсутня. За словами Анни Лобецької, за 10 років роботи компанія жодного разу не брала гроші з людини за пошук вакансії чи працевлаштування. Всі послуги оплачує компанія, яка потребує працівників, а кандидат отримує повну зарплату відповідно до умов вакансії.

Міф 2. Робота на виробництві чи великому складі обов’язково небезпечна

Безпекова ситуація в Україні справді залишається складною, особливо у прифронтових регіонах. Але це не означає, що роботодавці залишають безпеку працівників напризволяще.

На підприємствах діють внутрішні протоколи: визначені укриття, порядок дій під час повітряної тривоги, час для переходу в безпечне місце та відповідальні за цей процес. За словами Анни Лобецької, такі правила діють і на об’єктах Дніпропетровщини, Запоріжжя та інших міст, де працюють співробітники Fillin.

Водночас організована безпека на робочому місці не дорівнює страхуванню життя. Додатковий захист від воєнних ризиків кожна людина обирає самостійно.

Міф 3. Якщо я працевлаштовуюся через посередника, то працюватиму без офіційного оформлення

Саме слово «посередник» може створювати враження, що аутсорсингова компанія лише знаходить вакансію, а далі працівник залишається сам на сам із роботодавцем.

Насправді у Fillin із працівником укладається цивільно-правовий договір, тобто співпраця має офіційне оформлення, а виплати здійснюються відповідно до умов договору. Кандидат на всіх етапах має супровід і підтримку. 

Міф 4. Якщо мене найняли через Fillin, стабільної роботи не буде

Ще одне поширене упередження — ототожнення роботи через аутсорсера з тимчасовими підробітками: сьогодні є зміна, завтра немає, а із завершенням потреби на одному об’єкті закінчується і вся співпраця.

Насправді Fillin має велику базу замовників по всій Україні, які регулярно потребують працівників. Тому навіть якщо потреба на одному об’єкті завершується, для людини можуть бути доступні інші вакансії та компанії. Працівник не обмежений одним місцем роботи — він сам визначає, де, скільки і за яким графіком готовий працювати. Fillin підбирає варіанти так, щоб ці критерії максимально відповідали ситуації конкретної людини: його стану здоровʼя, сімейним обставинам, комфорту тощо.

Як змінився портрет кандидата в Дніпрі та Україні

Ще кілька років тому хороший кандидат часто мав відповідати довгому списку вимог: вища освіта, досвід, стажування, іноді — досвід роботи за кордоном. Сьогодні роботодавці дедалі частіше дивляться не на диплом, а на те, що людина вже вміє і чого може навчитися безпосередньо на робочому місці. Особливо це стосується професій, де підготовка займає кілька тижнів або місяців. Наприклад, оператора навантажувача можна навчити необхідним навичкам приблизно за два місяці.

Одночасно розширюються вікові рамки. Сьогодні роботодавці готові розглядати кандидатів передпенсійного та пенсійного віку. Анна Лобецька наводить приклад Ніни, яка у 71 рік уже понад п’ять років працює операторкою на пивовиробництві. Чоловіки 70-74 років також виходять на роботу вантажниками. При цьому це не обов’язково важка фізична праця: для переміщення вантажів використовують рокли та інші механізми, а необхідним навичкам навчають на місці.

Такий підхід давно є нормальним для Європи, де люди старшого віку у сфері обслуговування — абсолютно звична частина команди. В Україні ця тенденція також набирає обертів: понад 2,8 млн пенсіонерів продовжують працювати (майже кожен четвертий).

Змінюється і ставлення до молодих кандидатів. Студентам і тим, хто лише починає професійний шлях, пропонують стажування, неповну зайнятість і гнучкі графіки. Особливо це помітно в ритейлі, де можна адаптувати кількість змін та графік під навчання.

Скільки можна заробити і що робити бізнесу в Дніпрі

Дефіцит людей закономірно впливає і на оплату праці. За даними Fillin у Дніпрі, сьогодні максимальна оплата за зміну може сягати 2000 грн. Водночас заробіток залежить не лише від самої посади. Наприклад, комплектувальник із досвідом отримує більше, адже добре знає склад, групи товарів і може швидше працювати без додаткового навчання. І, звісно, багато залежить від міста, в якому працює людина.

Найчастіше, на погляд Ани, зараз шукають вантажників і комплектувальників, а серед жіночих вакансій — касирок та працівниць викладки товару. Це переважно логістика, виробництво та ритейл — саме ті сфери, на яких спеціалізується Fillin. Пошуком топменеджерів та ІТ-фахівців у групі компаній займається Smart Solutions.

Але гроші — лише частина нової реальності. Люди стали мобільнішими та гнучкішими у виборі роботи. Анна Лобецька порівнює український ринок із європейським: там працівники часто роками залишаються в одній компанії, тоді як українці частіше готові змінювати місце та формат роботи, якщо бачать кращі умови.

Тому одна й та сама людина сьогодні може працювати касиром, потім перейти на склад, а згодом спробувати роботу на виробництві. Для роботодавця це означає зміну самої логіки найму. Тепер компанія конкурує за працівника не лише зарплатою, а всією пропозицією: графіком, зручністю розташування, умовами та можливістю адаптувати роботу під людину. 

За словами Анни Лобецької, сьогодні ринок дедалі більше зміщується на бік пошукача. На співбесіді вже не лише кандидат має доводити, чому він підходить компанії — роботодавець так само має показати, чому його вакансія варта уваги.

Висновок

Сьогодні коректніше говорити не «людей немає», а «людям і вакансіям стало важче знайти один одного». Війна змінила демографію, географію та структуру зайнятості, а разом із ними — саму логіку найму.

Потрібний фахівець може бути в іншому місті, людина з відповідним досвідом — не мати можливості працювати за колишньою професією, а кандидат без досвіду — цілком успішно виконувати роботу після навчання. Ринок праці України став складнішим, рухливішим і менш передбачуваним. І тепер пошук працівника — це значною мірою пошук точки перетину між тим, що потрібно роботодавцю, і тим, що реально може запропонувати кандидат. Саме на пошуку таких збігів і відповідному підборі працівників будується робота Fillin.

Поділитись